Василь Васльович як мудрий, жертвенний парафіянин хотів, щоб новозбудований храм був укомплектований усім необхідним. За його пожертвування ми придбали центральний світильник – панікадило, придбали і встановили два кондиціонери, які в теплу пору року охолоджують повітря церкви. Крім того, коли Василь Васильович приїжджав із Києва до Довгого, а то він робив регулярно на Різдво, на Пасху, на Велику Богородицю, на храмове відпустове свято пророка Іллі, завжди цікавився справами церкви. Давав розумі, мудрі поради мені, кураторії, активістам церкви.
Він мав добрий, спокійний, лагідний характер. Був дописувачем до єпархіального журналу-газети «Благовісник».
Добре знав порядок проведення Служби Божої, співав у крилосі, читав Апостола, різні читання, які йому давав дяк. Часто приходив до храму в гарній вишиванці.
Коли не стало Василя Васильовича, я разом із родиною покійного прийняв рішення провести похорон у храмі, для котрого він так багато старався за свого життя.
Нехай Милосердний Господь Бог упокоїть його душу з праведними, де немає ні болю, ні печалі, але життя вічне.
о. Степан Лях
священик, адміністратор парафії св. пророка Іллі в с. Довге Іршавського району Закарпатської області
